Система уроків з теми «Прикметник». За підручником О.В.Заболотний, В.В.Заболотний 6 клас.

   Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета:
• поглибити знання учнів про прикметник як частину мови; формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти прикметник від інших частин мови; правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль;
• удосконалювати навички правильного й доречного використання прикметників в усному та писемному мовленні;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із святами й народними обрядами листопада.
• Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами повторення.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Установчо-мотиваційний етап
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку
                                                                                           Листопад зимі ворота відчиняє.
                                                                                            Народна мудрість
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників
Творчий диктант
• Записати текст, знайти прикметники, визначити синтаксичну роль.
Усно продовжити розповідь.
Серед свят осіннього циклу заслуговує на увагу день святого великомученика Димитрія, яке припадало на 8 листопада. Це свято здавна шанувалося в народі, оскільки завершувало хліборобський рік. За народною уявою, цей святий замикає землю і надає право господарювати на ній зимі (За В. Скуратівським).
Лінгвістичний експеримент
• Вилучити всі прикметники з попередньо записаного тексту. З’ясувати, яким стало висловлювання. Зробити висновок про те, яку роль виконують прикметники в мовленні.
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (ст.128)
Розповідь учителя з використанням узагальнювальної таблиці про прикметник як частину мови.
Прикметник, як частина мови -
• виражає ознаку предмета безпосередньо чи через відношення до іншого предмета
• відповідає на питання який?  яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
• змінюється за відмінками, числами й родами
• у реченні виконує роль означення, рідше - іменної частини складеного присудка
VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Вибіркова робота
• Виписати словосполучення, до складу яких входять прикметники. Визначити рід, число, відмінок прикметників.
За Дмитровим днем у давнину завбачували погоду — якими будуть літо і зима, урожай, приплід худоби тощо.
Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозним. Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року.
Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню і холодну весну (За В. Скуратівським).
Творча робота за різними рівнями складності
• Рівень 1. Розтлумачити фразеологізм у голові мак, дібрати до нього слова-синоніми.
У голові мак — молодий. Синоніми — недосвідчений, юний, ярий.
• Рівень 2. Фразеологічний зворот у голові мак увести в речення. Підкреслити головні та другорядні члени речення.
Виконати вправу 333 ст.129.
• Прочитати текст. З’ясувати, слова яких частин мови в ньому пропущені. Відновити висловлювання, добираючи слова, які б краще передавали ознаки названих у тексті предметів.
Нещодавно ліс мінився … барвами, а сьогодні вже стоїть … . Лише дуби зберегли … вбрання.
Ноги глибоко утопають в . листі, яке . ковдрою лягло на . землю. Незабаром настануть … морози. Засяє тоді ліс на … сонці … діамантами. Непомітно сховається під … сніг і терпляче чекатиме … відродження (З журналу).
Словникова робота (за варіантами)
► До прикметників веселий, симпатичний, шанобливий, цікавий, дбайливий дібрати: варіант 1 — антоніми; варіант 2 — синоніми. Увести їх у прості речення, ускладнені звертаннями і вставними словами. Визначити синтаксичну роль прикметників.
VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Підсумок уроку:
1. Що нового ви дізналися про прикметник як частину мови?
2. Як змінюються прикметники?
3. Яку синтаксичну роль прикметники виконують у реченні?
VIII. Домашнє завдання
1. Впр.337, ст..130.
2. Уявити ситуацію: до вас у гості приїхав друг (подруга) із-за кордону. Скласти розповідь про одне з українських народних свят осені.

Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.

Мета:
• ознайомити шестикласників із групами прикметників за значенням — якісними, відносними, присвійними;
• формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснювати причини переходу прикметників з однієї групи в іншу;
• удосконалювати вміння доречно вживати прикметники різних груп за значенням в усному та писемному мовленні;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників із народними прикметами листопада.
• Тип уроку: урок засвоєння нових знань
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів
Робота над текстом
• Прочитати вголос текст. Впр.341.ст.132.
• Дати відповіді на запитання до тексту:
1. Який заголовок можна дібрати до тексту?
2. Яким стилем і типом мовлення написаний текст?
3. Яке значення має слово престол?
Пошукова робота
• Знайти й виписати прикметники. Визначити їх синтаксичну роль, рід, число, відмінок. Назвати поширені словосполучення, до складу яких входять прикметники.
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (ст..131.)
Вибірково-пошукова робота
• Із опрацьованого тексту виписати в три колонки прикметники, у яких ознака: а) могла бути виражена у більшій чи меншій мірі; б) ознака виражалась би за відношенням до інших предметів; в) ознака виражалась би за приналежністю чого-небудь особі або тварині.
Прикметники виражають
ознаку у більшій чи меншій мірі     ознаку за відношенням до інших предметів     приналежність чого-небудь особі або тварині
Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими
• Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою схеми.
Лексично граматичні розряди прикметників:
Якісні
Відносні
Присвійні
Залежно від лексичного, граматичного значення та словотворчих особливостей прикметники поділяються на три розряди: якісні, відносні і присвійні.
Якісні прикметники означають властивості та якості предметів: вродливий, теплий, гарний.
Вони мають ступені порівняння, а також зменшені, пестливі, збільшені і згрубілі форми: теплий — тепліший — найтепліший, поганий — гірший; великий — величенький.
Якісні прикметники поділяються на кілька тематичних груп, виражаючи: ознаки предметів за фізичними властивостями, що сприймаються органами зору, слуху, смаку, нюху, дотику (органами чуття безпосередньо); просторові, часові; духовні чи фізичні властивості живих істот; зовнішня форма, загальна оцінка.
Відносні прикметники виражають ознаку опосередковано, через відношення до предмета, явища, призначення, абстрактного поняття, місця і часу, числа, дії. Наприклад: кораловий риф, шевський спосіб, польський кордон, нижній поверх.
Ознака, яку вони виражають, є незмінною (не може виявлятись більшою або меншою мірою). Мають лише похідну основу. Синонімічні словосполучення типу: осінній день — день осені, вовняна сукня — сукня з вовни.
Присвійні прикметники вказують на належність предмета якійсь істоті (кому-небудь) і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Вони означають належність істотам і творяться від них: дядько — дядьків голос, Марина — Маринина спідниця, соловей — солов’їне пір’я.
Прикметники можуть переходити з одного розряду в інший. Це зумовлено здатністю прикметників широко вживатися в переносному значенні.
V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Вибіркова робота
• Прочитати народні прикмети, пов’язані з листопадом. Виписати спочатку якісні прикметники, потім — відносні і присвійні.
1) Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить.
2) Листопадовий день, що заячий хвіст.
3) У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.
4) Якщо на Дмитрів день (27 листопада) замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року.
5) Випав сніг на Дмитра — увесь листопад буде холодним і морозним.
6) Від Михайла (21 листопада) зима морози кує.
7) Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна (Нар. творчість).
Творча робота
• Прикметники синій, легкий, лимонний, кам’яний, зміїний увести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів. Зразок: золотий годинник — золоті руки.
Творче реконструювання
• Словосполучення «іменник + іменник» замінити на словосполучення «прикметник + іменник». Визначити розряд за значенням ужитих прикметників.
Покрівля із соломи, хвіст лиси, шия жирафа, молоко з-під корови, хустка для мами, квітка із запахом, дівчина із вродою, опади з атмосфери, курси для підготовки, автомати для гри, вуха осла, іграшка для Івана.
Ігрове завдання «Хто швидше»
• Прочитати загадки-жарти, розгадати їх. Відгадки записати, визначаючи рід, число, відмінок.
1) Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі?
2) Який прикметник називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі?
3) Назвіть якісний прикметник, що означає «смак» долі, усмішки.
4) Назвіть якісний прикметник, що не має ступенів порівняння й означає людину, яка ніколи не заглядає в дзеркало.
5) Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння, якого немає в річці.
6) Який голос буває з дорогої матерії?
7) Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку бочки, в яку не можна наливати воду.
8) Який прикметник означає посуд, з якого не їдять?
Матеріал для вчителя: 1) морська хвороба; 2) мокра хустка; 3) гірка доля, солодка або кисла усмішка; 4) незряча людина; 5) сухе каміння; 6) бархатний голос; 7) повна бочка; 8) порожній посуд.
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. За якими ознаками можна відрізнити якісні, відносні і присвійні прикметники?
2. Чим зумовлений перехід прикметників одного розряду в інший?
3. Чому відносні прикметники є похідними?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Впр.346.ст.134.
2. Уживаючи якісні, відносні і присвійні прикметники, розповісти про звичаї або традиції вашої родини, пов’язані із зимовими святами.

Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Мета:
• познайомити шестикласників з явищем переходу прикметників з однієї групи в іншу, з повними і короткими формами прикметників та особливостями їх уживання; формувати вміння визначати групи прикметників, які вживаються у переносному значенні,  удосконалювати культуру усного й писемного мовлення.
• Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Установчо-мотиваційний етап
III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Оголошення епіграфа уроку
Сьогоднішнє і давнє — без вузла,
І час наспів цей вузол зав’язати,
Аби полуда з пращура сповзла,
І вийшов родовід з курної хати.
Л. Шевело
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників
Спостереження над мовним матеріалом
• Дослідити, чому подані прикметники у словосполученнях належать до різних груп. Що зумовило перехід з однієї групи в іншу?
1) Лебедине гніздо (присвійно-відносний), лебедина вірність (присвійно-якісний).
2) Дерев’яний паркан (відносний), дерев’яні пальці (відносно-якісні).
Коментар учителя. Взаємоперехід прикметників з одного розряду в інший зумовлений здатністю прикметників широко вживатися у переносному значенні. Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Частина відносних прикметників, уживаючись у переносному значенні, набуває значень якісних прикметників. Присвійні прикметники, уживаючись у переносному значенні, теж можуть ставати якісними.
V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з теми ст..133. впр.344 (робота з підручником)
Пояснювальний диктант
• Записати під диктовку речення. Виділити прикметники, визначити їх розряд за значенням. Чи можуть перейти в інший розряд виділені прикметники?
Батькова хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Традиційна українська хата — воістину колиска нашого народу. В інтер’єрі хати, у всій організації внутрішнього її простору відбиваються багаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї та обряди (З журналу).
Вибіркова робота
• Виписати словосполучення, в яких відносні чи присвійні прикметники мають значення якісних. Свій вибір обґрунтувати.
Крижане серце, гаряча вода, пшеничне поле, каштанове волосся, куряча пам’ять, персикова блузка, золотий характер, заячий хвіст, ведмежий слух.
Пошукова робота (за варіантами)
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Що зумовлює перехід одних форм прикметників в інші?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1.Впр.345.ст.133.
2. Дібрати пари словосполучень, у яких прикметники належатимуть до різних розрядів за значенням.

Ступені порівняння якісних прикметників, їхнє творення

Мета:
• ознайомити шестикласників з відомостями про ступені порівняння прикметників та їх творення; формувати вміння правильно утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за збереження краси природи.
• Тип уроку: урок засвоєння нових знань .
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми та мети уроку
III. Розвиток пошукової пізнавальної діяльності шестикласників
Спостереження над мовним матеріалом
Робота з підручником .Опрацювання матеріалу ст.134-135.(Таблиця)
• Прочитати подані форми прикметників. З’ясувати, чи змінюється значення прикметників при утворенні нової форми.
Легкий — легший — найлегший; більш (менш) легкий — найбільш легкий; короткий — коротший — найкоротший; більш (менш) короткий — найбільш короткий
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Коментар учителя. Якісні прикметники виражають ознаку, яка може виявлятися більшою або меншою мірою, тому їм властиві ступені порівняння — вищий і найвищий.
Прикметники, які показують, що в предметі більше тієї самої якості, ніж в іншому, є формами вищого ступеня порівняння: Берізка стрункіша за тополю.
Прикметники, які показують, що в предметі найбільше тієї самої якості, порівняно з іншими предметами, є формами найвищого ступеня порівняння: Ірина — моя найкраща подруга.
Робота з таблицею
Ступені порівняння Форма Спосіб утворення Приклади
Вищий Проста За допомогою суфіксів -іш-, -ш- від інших основ Мудрий — мудріший; малий — менший
Складена За допомогою додавання до звичайного прикметника слів більш (менш) Короткий — більш короткий; гіркий — менш гіркий
Найвищий Проста За допомогою додавання до прикметників вищого ступеня префікса най-. Значення вищого ступеня можна посилити префіксами як-, що- Вищий — найвищий; якнайменший, щонайменший
Складена За допомогою: а) слів найбільш, найменш; б) прикметників вищого ступеня і слів від усіх, над усе Найбільш здібний, найменш освічений; миліший від усіх, дорожчий над усе
Увага! Не мають ступенів порівняння прикметники:
1) з суфіксами -ав(ий), -яв(ий): білявий, чорнявий;
2) з суфіксами -уват(ий), -юват(ий): білуватий, синюватий;
3) з суфіксами -еньк(ий), -есеньк(ий), -езн(ий), -енн(ий): біленький, тонесенький, величезний, здоровенний;
4) з префіксом пре-: предобрий, премудрий, преславний;
5) прикметники, що мають непорівнювану ознаку: сліпий, кривий, лисий, босий, живий, голий, хворий, порожній, готовий, сивий, русий.
V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Лексико-фразеологічна розподільна робота
Творча робота (у групах)
• Уявіть ситуацію: вам випала нагода виступити перед своїми ровесниками з темою «Майбутнє у наших руках». Скласти усний твір-міркування, використовуючи прикметники різних ступенів порівняння.
Вибіркова робота
► З наведених прикметників виписати ті, що не утворюють ступенів порівняння. Свій вибір аргументувати.
Старезний, зеленавий, старуватий, маленький, охайний, свіжий, прекрасний, крутий, рідкуватий, дрібнесенький, талановитий, пахучий, видний, синій, милий, здоровенний, кривий.
Пояснювальний диктант
• Записати текст під диктовку. Знайти прикметники, у яких ознака може виявлятися більшою або меншою мірою.
Не раз приходили ми на це місце і восени, і взимку, і напровесні. І кожного разу нам відкривалась усе нова й нова краса. Наступного року лан залило біле цвітіння гречки. Блакить неба заграла новими відтінками, а смарагдові крони дерев у байраці стали ніжнішими, ласкавішими (За В. Сухомлинським).
Гра «хто швидше?»
• Від поданих слів утворити вищий ступінь порівняння прикметників, записати в одну колонку форми з суфіксом -ш-, а в другу — з суфіксом -іш-. Далекий, широкий, дешевий, новий, старий, рідкий, гіркий, тонкий, товстий, гладкий, глибокий, мілкий, зелений, тихий, вигідний.
VI. Систематизація й узагальнення знань
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Як утворюється проста форма прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння?
2. Як утворюється складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння?
3. Які прикметники не утворюють ступені порівняння? Чому?
4. Яку роль відіграють у мовленні прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Ступені порівняння якісних прикметників у текстах наукового стилю».
2. Впр.353.ст.136.

Письмовий вибірковий переказ художнього тексту з елементами опису природи.

Мета: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи; з’ясувати рівень сформованості вмінь докладно письмово відтворювати частину сприйнятого на слух висловлювання, ураховуючи комунікативне завдання.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
IІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів
Вступна бесіда
1. Яку будову мають тексти-описи?
2. Які види описів вам відомі? З якими видами ви найчастіше зустрічаєтесь у процесі читання художньої літератури, під час опрацювання наукової літератури?
3. Пригадайте основні види переказів. Чим, на ваш погляд, вибірковий переказ відрізняється від детального?
ІV. Робота з текстом переказу
Читання тексту вчителем
 У процесі читання учні сприймають висловлювання в цілому, усвідомлюють, яка основна думка тексту, звертають безпосередню увагу на ту частину висловлювання, у якій подано опис.
ШТОРМ НА МОРІ
Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного гулу.
Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив, як гойдаються дерева під могутніми ударами рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно стугонить море. Уночі почався шторм.
Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а надто, коли воно штормить.
Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися штормом.
Ледве діждався, поки повставали тато й мама. Мама почала готувати сніданок, але мені не терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються тобі вічністю.
Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім чистим, без жодної хмаринки небом від берега і до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода була в одному місці темна, в другому — сіро-зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня води знизу, з самих морських глибин, освітлюється різнобарвними вогнями.
Бувають шторми з чорним низьким небом, з важкими кошлатими хмарами, з густими й холодними дощами. Тоді море — темне, люте і неприступне.
А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий. Вода манила до себе.
Хотілося роздягтись і кинутись в оту веселу, дзвінку водоверть.
Водночас два предмети привернули мою увагу. Перший — то парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей парусник, немов велетенський птах з білими крилами, стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його, клали на обидва борти, він занурювався носом глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що було видно лише вершечок клівера,
а згодом знову вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх парусах.
Друге, що привернуло мою увагу, був собака. Великий каштановий собака з красивим пухнастим хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на парусник (Д. Ткач, 304 сл.).
Бесіда за змістом тексту
1. З’ясувати, що відображає заголовок — тему чи основну думку.
2. Визначити стиль мовлення.
3. Довести, що в тексті поєднано два типи мовлення. Назвати їх.
Аналіз структури тексту і самостійне складання простого плану
 Поділити текст на смислові частини. Виділити в ньому опис. Як завершується опис моря? Чи міститься в ньому оцінка автора?
Орієнтовний план
1. Якийсь невиразний гул.
2. Я люблю море завжди.
3. Мама почала готувати сніданок.
4. Під яскравим ранковим сонцем гойдається море.
5. Сонячний шторм.
6. Предмети, що привернули мою увагу.
Мовностилістичний аналіз частини тексту, у якій подано опис моря
 Які художні засоби додають опису образності?
 Виписати з тексту прикметникові означення (епітети) і метафори.
Повторне читання вчителем тексту, під час якого учні відзначають виражальні прийоми і засоби, використані автором
Пояснення значення незнайомих слів і виразів
Морок — 1. Відсутність світла; темрява, темнота. 2. Сутінок, присмерк.
Клівер — косе трикутне вітрило в передній частині судна.
V. Складання вибіркового переказу тексту художнього стилю
 Завершальне читання вчителем тексту, у процесі сприйняття якого учні виокремлюють опис шторму.
 Написання докладного переказу частини тексту, у якій описується море під час шторму, додержуючись стилю й типологічної структури висловлювання й використовуючи виражальні засоби, ужиті автором у тексті.
План опису шторму моря
1. Дерева гойдаються під ударами рвучкого вітру.
2. Під яскравим ранковим сонцем гойдається море.
3. Вода швидко міняє свої кольори.
4. Сонячний шторм.
VІ. Організований збір зошитів
VІІ. Домашнє завдання
1. Написати стислий переказ тексту, опрацьованого на уроці, вибравши лише основне й істотне.
2. Дібрати з підручника географії або іншої науково-популярної літератури науковий опис природи. Виписати його й з’ясувати, чим відрізняється цей опис від художнього.

Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінювання прикметників.

Мета:
• повторити й поглибити знання учнів про тверду і м’яку групи прикметників, сприяти зміцненню навичок відмінювання прикметників та позначати орфограми у відмінкових закінченнях, пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних правил;
• формувати загально-пізнавальні вміння відмінювати прикметники твердої і м’якої груп, правильно писати прикметники в непрямих відмінках; розвивати творчі вміння відтворювати деформоване висловлювання, що містить прикметники;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти усвідомленню повчального впливу творів художньої літератури.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників з теми
Творче спостереження з елементами аналізу
► Виразно прочитати текст уголос, ставлячи прикметники у відповідному відмінку. Виписати прикметники, визначивши граматичні ознаки (рід, число, відмінок).
В одному (рибальський) селі на самому березі жив (старий) рибалка. Звали його Білоусом. І була в нього донька — (білявий) красуня. Любила вона розпустити (білий) коси на (високий) кручі над морем, щоб вітер ними бавився. Підніме догори руки й гукає:
— Вітре (буйний)! Не боюся тебе. Одного разу вибігла на кручу і загукала:
— Вітре-вітрило, забери мене до себе в гості! І тут здійнявся вихор, не встигла й опам’ятатись, як полетіла в простір (синій) неба. (Дужий) вітер підкорив і поніс її до себе в гості.
Опустилася на якомусь (загадковий) острові. Кругом лише море (безкраїй), а на острові (казковий) краса: (дивовижний) дерева, трави, квіти. Особливо вабили зір квіти, а серед них — квітка (білий) троянди. Довго милувалася тією красою, а тоді вже злякалася, що опинилася хтозна-де (сам-самісінький). Сіла на травичку і затужила за батечком (Л. Павленко).
► Визначити стиль і тип мовлення тексту. З’ясувати жанр висловлювання.
Вибірково-розподільний диктант
► Записати слова у дві колонки: 1) прикметники твердої групи; 2) прикметники м’якої групи. Усно поставити їх у форму давального відмінка однини.
Земляні, смішні, братні, брудні, босі, вчорашні, голі, вірні, житні, рідні, заячі, майбутні, сухі, смішні, незабутні, могутні, брудні, заможні.
► Визначити розряди прикметників за значенням.
► Указати на прикметники з непохідними основами. Свій вибір обґрунтувати.
III. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Робота за варіантами
► Провідміняти прикметники український — українське — українська — українські (варіант 1); верхній — верхнє — верхня — верхні (варіант 2). Виділити закінчення.
► Колективно заповнити таблицю закінчень прикметників твердої і м’якої груп. Зробити висновок про особливості відмінювання прикметників.
Відмінки                                 Однина          Множина
Чоловічий і середній  рід       Жіночий рід Тверда група М’яка група
Тверда група М’яка група Тверда група М’яка група Називний
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний
Місцевий
Опрацювання теоретичного матеріалу(ст..141. таблиця.)
• Особливість правопису відмінкових закінчень прикметників полягає в тому, що у прикметниках м’якої групи перед закінченнями пишеться м’який знак, який указує на м’якість попереднього приголосного основи (давній — давнього, давньому).
В інших непрямих відмінках однини й множини у твердій групі виступають закінчення -им (добрим), -их (добрих), -ими (добрими), а в м’якій — -ім, -їм (давнім, безкраїм), -іх, -їх (давніх, безкраїх), -іми, -їми (давніми, безкраїми).
V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру
Дослідження-моделювання
• Змоделювати ланцюги відмінкових форм прикметників, розташувавши їх у правильній послідовності. Виділити закінчення, назвати відмінки.
1) Гіркому, на гіркому, гіркий, гірким, гіркого.
2) На нижнім, нижній, нижньому, нижнього, нижнім.
3) Правильна, правильною, правильної, правильну, на правильній, правильній.
4) Справжніми, справжніх, справжні, на справжніх, справжнім.
5) Вродливим, вродливими, вродливі, на вродливих, вродливих.
6) Заключним, на заключному, заключного, заключному, заключне.
• Дослідити, до якого відмінка належать прикметники у словосполученнях на мальовничому березі і на мальовничім березі. Зробити висновок про особливості вживання закінчень у цьому відмінку.
Коментар учителя. Прикметники чоловічого й середнього роду в місцевому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення: на вечірньому — на вечірнім, на глиняному — на глинянім.
• Визначити прикметник, до якого можна дібрати омонім зі значенням «зовнішньо потворний, який має фізичні вади» (виродливий — зовнішньо потворний; вродливий — красивий).
Коментоване письмо
• Записати словосполучення, уставляючи в закінчення прикметників букву и або і. Визначити відмінки. Виділити закінчення. Невелик..й став, у чист..й воді, весел.. хлопці, на чуж..й землі, живо-
дайн.. краплини, широк..й долині, велик..м співом, могутн..й дуб, на величним святі, задумлив..м поглядом, щаслив..й долі, народн.. гуляння, пінист..й воді.
• Зробити синтаксичний розбір виділеного словосполучення.
• Дібрати синоніми до прикметника веселий (життєрадісний, превеселий). Скласти з ними речення.
Дослідження-зіставлення
• Пояснити розбіжність у вживанні голосних и та і у словосполученнях дружній привіт і дружний учинок. При потребі скористатись тлумачним словником. Провідміняти подані словосполучення. Виділити закінчення.
Матеріал для вчителя. Дружній — заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір’ї, доброзичливості. Дружний — який відбувається одночасно, спільно, злагоджено.
Дослідження-порівняння
• Поставити подані словосполучення у формі знахідного відмінка однини. Пояснити розбіжність у закінченнях прикметників. Свою думку обґрунтувати.
Проворний юнак, вітряний день; материнський погляд, молодий жайвір; вороний кінь, вічний образ; дерев’яний стіл, польовий птах; поганий настрій, розумний учень.
Творча робота
• Записати прикметники, додавши до них іменники. Виділити закінчення. Визначити групу прикметників та іменників за м’якістю. Кривош.., городн.., дорожн.., природн.., самобутн.., порожн.., потужн.., безробітн.., дочірн.., завтрашн.., домашн.., дорожн.., коричнев…
• Провідміняти по одному прикметнику твердої і м’якої групи. Виділити закінчення.
Навчальне редагування
• Прочитати словосполучення. Знайти помилки, пояснити їх суть. Записати виправлений варіант. Визначити граматичні ознаки прикметників (рід, число, відмінок).
Хатний оберіг, тутешний звичай, літний чоловік, дорожний знак.
VI. Самостійна робота творчого характеру
Дослідження-відновлення
• Відновити деформований текст, уставивши в нього прикметники з довідки у відповідному відмінку. Виділити закінчення, визначити відмінок.
Коли в … степи приходила … весна, по селах починали лаштуватися в … дорогу чумаки. Минали … дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали … вози у … подорож.
Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а … у громаді чоловік благословляв їх перед … дорогою (М. Слабошпицький).
Довідка: величезний, ранній, останній, неблизький, нелегкий, український, далекий, найшановніший.
• Розподілити прикметники на групи за м’якістю.
• Розібрати за будовою прикметники величезний, найшановніший.
VII. Підбиття підсумків уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Впр.372.ст.143.
2. Провідміняти прикметник білолиций. Зробити висновок.

 Повні й короткі форми прикметників.

Мета:
• познайомити шестикласників з явищем переходу прикметників з однієї групи в іншу, з повними і короткими формами прикметників та особливостями їх уживання;  розрізняти й доречно використовувати в мовленні повні та короткі форми прикметників; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення.
• Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Установчо-мотиваційний етап
III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників
Спостереження над мовним матеріалом
Робота з підручником . Пояснення матеріалу за таблицею ст..138.впр.357.
• З’ясувати, чи відрізняються за значенням і способом уживання виділені в реченні прикметники.
Ой зійди, зійди, зірочко вечірняя, ой вийди, вийди, дівчино моя вірная (Нар. творчість). Вечірня година.
Коментар учителя. Виділені в реченнях прикметники не відрізняються за значенням, а за способом уживання відрізняються.
У сучасній українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану) форми.
Повні, або членні, мають закінчення у всіх відмінках і вживаються в усіх стилях і жанрах мови: Молодий я, молодий, повний сили та одваги (П. Тичина).
Повні прикметники у формах жіночого і середнього роду називного і знахідного відмінків однини та множини існують у двох морфологічних варіантах: стягненому й нестягненому: Личко біле рум’янеє, серце ж моє коханеє (Нар. творчість).
Часто нестягнені форми прикметників у поетичних творах використовуються для надання мові піднесеного характеру: Усе таке чарівне, таємниче, повне соку, життя і снаги (М. Стельмах).
Короткі, або нечленні, прикметники вживають лише у формі називного (знахідного) відмінка однини чоловічого роду і становлять чисту основу. Вони не змінюються ні за родами, ні за числами, ні за відмінками: зелен, годен, славен, красен, певен, ладен: Пливе човен води повен (Т. Шевченко).
Значення непрямих відмінків передаються повними прикметниками. Короткі прикметники вживаються в розмовному мовленні, у фольклорі та в поезії, де вони використовуються для стилізації під народнопоетичну мову: Та й у тої брівоньки чорні, як шнурочок, та й у тої видочок повен, як гурочок (Нар. творчість).
 Прочитати поезії. Знайти прикметники, визначити їх форми (повна чи коротка).
Варіант 1
В’ється дорога далекая
В хату крізь синю парчу.
Мамо, до вас я лелекою
В горі і щасті лечу.
Хата моя, біла хата,
В білім ти світі одна.
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.
(Л. Луценко)
Варіант 2
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі просторі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне
Ясніше, ніж зорі яснії,
Гучніше, ніж море гучне.
(Леся Українка)
Творче конструювання
• Від поданих прикметників утворити нестягнену повну та коротку форми. У якому стилі можуть уживатися такі форми і з якою метою?
Святий, таємнича, повний, давній, чарівна.
• Увести три прикметники у прості ускладнені речення на тему «Інтер’єр хати», використовуючи матеріал довідки.
Довідка: Піч займала внутрішній кут хати; по діагоналі від печі влаштовували парадний кут, де розміщували ікони; під іконами ставили стіл; попід тильною стіною розміщували довгу дерев’яну лаву.
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Які морфологічні варіанти мають повні форми прикметників?
2. Яка особливість характерна для коротких форм прикметників?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Із творів усної народної творчості виписати 5 речень з короткою формою прикметників та 5 з нестягненою повною формою. Прикметники ввести у словосполучення так, щоб вони належали до різних розрядів за значенням.
2.Впр.361.ст.139.

Творення прикметників. Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-,-юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-.

Мета:
• повторити й поглибити знання учнів про прикметник, його морфологічні ознаки, сприяти зміцненню навичок правопису прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий) та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння утворювати форми пестливих прикметників за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, правильно писати відносні й присвійні прикметники із суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий); розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати, конструювати мовні явища, відтворювати деформоване висловлювання, що містить прикметники з пестливо-здрібнілими суфіксами;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти збагаченню словникового запасу шестикласників.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників з теми
Бесіда за питаннями
1. Назвати основні способи творення прикметників. Навести приклади.
2. Який спосіб творення прикметників є найпродуктивнішим? Чому?
3. Від яких частин мови найчастіше утворюються прикметники?
Творче спостереження з елементами аналізу
• Прослухати висловлювання. Визначити, до яких жанрів усної народної творчості вони належать. Виписати прикметники, що мають пестливе значення й передають емоційне ставлення мовця.
Ой ВЕСНА, ВЕСНА — ДНЕМ КРАСНА
Що ти, весно красна, нам принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко
Ще й маленькеє телятко.
(Нар. творчість)
• Визначити спосіб творення виписаних прикметників. Розібрати їх за будовою.
III. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи. Робота з підручником ст..147.
Вибірковий диктант
• Прочитати мочки текст. З’ясувати його стилістичну належність. Дібрати до нього заголовок. Виписати словосполучення, до складу яких входили б виділені прикметники.
Я люблю маленького, завжди бадьорого і такого втішного чижика. Ця лимонно-зеленувата пташка, з хитренькими очима, з чорненькими бровами і цяточкою під дзьобом швидко звикає в кімнаті і стає майже ручною. Уже через тиждень-півтора чижі починають співати бадьору пісеньку не тонюсіньким, а хрипкуватим голосом (За Ю. Старостенком).
• Виділити у прикметниках суфікси. Пояснити вживання м’якого знака в них. З’ясувати, яке експресивно-стилістичне значення виражають прикметники з цими суфіксами.
Творче моделювання
• Утворити за зразком від прикметників пестливу форму за допомогою додавання суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-.
Зразок. Білий — біленький, білесенький, білісінький. Чистий, високий, кислий, довгий, тихий, старий, великий, густий, солоний, дрібний, широкий.
• До поданих прикметників дібрати антоніми. Від 3—4 слів утворити пестливі форми.
• Яку роль виконують прикметники із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- у нашому мовленні?
Коментар учителя. Суфікси здрібнілості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- вносять у текст пестливі відтінки. Тому вони використовуються, як правило, в описах дітей, для відтворення дитячого мовлення, при потребі надати зображуваному довірливого й голубливого характеру. У поетичних жанрах прикметники з пестливо-здрібнілими суфіксами сприяють зображенню переживань і почуттів автора.
Робота з деформованим висловлюванням
• Відновити деформований зміст висловлювання, уставивши в нього прикметники з довідки. Пояснити роль прикметників у художніх творах.
От і настала … зима. Ходить нашим краєм її … місяць-грудень. Сховав він під … кригою річки, повдягав у … мережива ліси. Тоді засипав … снігом поля, напхав першого снігу аж під … гілля у лісі (За Ю. Старостенком).
Довідка: найтепліший, самісіньке, біленькі, справжнісінька, тонюсінькою, чистеньким.
• Виділити суфікси в прикметниках. Пояснити їх правопис.
• Опрацювання опорної схеми
г, з, ж + - ськ(ий) → зьк(ий)
к, ц, ч+ - ськ(ий) →цьк(ий)
х, с, ш+ - ськ(ий) →ськ(ий) Острог - острозький
Юнак - юнацький
Сиваш - сиваський
Творче конструювання
• Від поданих назв обласних центрів України утворити прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Записати їх у три колонки: 1) ті, у яких унаслідок злиття двох приголосних утворилося звукосполучення -цьк(ий); 2) -зьк(ий); 3) -ськ(ий).
Київ, Одеса, Запоріжжя, Кіровоград, Луцьк, Львів, Рівне, Херсон, Вінниця, Чернівці, Харків, Миколаїв, Суми, Луганськ, Черкаси, Чернігів.
• Записати 5—6 назв районних центрів або інших населених пунктів вашої області. Утворити від них прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Пояснити правопис. Визначити розряд за значенням утворених прикметників.
• Від поданих іменників за зразком утворити словосполучення «прикметник + іменник». Визначити головне і залежне слова. Виділити суфікси прикметників, пояснити вживання м’якого знака в них. Зразок. (Львів) брама — Львівська брама.
(Село) клуб, (батько) збори, (люди) потік, (Донецьк) степ, (Херсон) вулиці, (сусід) двір, (товариш) учинок, (Запоріжжя) Січ, (гігант) висота, (козак) страва, (Кривий Ріг) проспект, (турист) похід.
• Указати на те, які прикметники належать до відносних і присвійних. Назвати присвійно-якісні прикметники. Свій вибір обґрунтувати.
Дослідження-зіставлення
• Скласти з прикметниками лікарський і лікарський словосполучення з поданими іменниками. Пояснити розбіжність у значенні. Діяльність, рослини, халат, препарат, огляд, косметика, дільниця.
• Скласти з двома словосполученнями речення. Зробити синтаксичний розбір одного з них.
Матеріал для вчителя. 1) Лікарський — належний лікареві; такий, що стосується діяльності лікаря. 2) Лікарський — який має лікувальні властивості. (Лікарська діяльність, лікар ські рослини, лікарський халат, лікарський препарат, лікарський огляд, лікар ська косметика, лікарська дільниця).
• До виділеного слова дібрати синоніми (чепурний — охайний, акуратний).
• До слів гарний, чистий, білий, високий дібрати антоніми. Увести їх у словосполучення.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
1. Утворити 10—15 прикметників від іменників — власних назв за допомогою додавання суфікса -ськ(ий). Записати прикметники звукописом (визначити кількість букв і звуків). Пояснити фонетичні зміни.
2. Впр.389.ст.149.

Букви е, о,  у прикметникових суфіксах -ев- (-єв-), -ов(-йов-,-ьов-), 

-ин- (-ін-), чин.

Мета:
повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про суфіксальний спосіб, сприяти зміцненню навичок правопису прикметників із суфіксами - -ев- (-єв-), -ов(-йов-,-ьов-), -ин- (-ін-), чин.
• позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
формувати загальнопізнавальні вміння утворювати форми відносних і присвійних прикметників за допомогою суфіксів --ев- (-єв-), -ов(-йов-,-ьов-), -ин- (-ін-), чин.
• правильно їх писати;
• розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати, конструювати мовні явища, знаходити й виправляти помилки у правописі прикметників;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до краси рідної природи та її багатств.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань шестикласників з теми
Коментоване письмо
• Записати народні вислови. Виділити граматичні основи. З’ясувати синтаксичну роль прикметників. Визначити суфікси, пояснити їх правопис. 1) Мозольові руки годують. 2) Маленька праця краща за велике безділля. 3) Хороша книга яскравіша за зірку. 4) Хоч і молодий ще, а старечий розум має. 5) Людське око бачить глибоко (Нар. творчість).
• Назвати суфікси, за допомогою яких утворені прикметники, ужиті у прислів’ях. Навести власні приклади прикметників із цими суфіксами.
III. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру.
Творче спостереження над мовним матеріалом у висловлюванні
• Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Виписати виділені прикметники. Визначити в них суфікси.
Проти мене сидить у клітці і дивиться спокійним поглядом своїх карих покірних очей омелюх. Тепер підняв коричневий з рожевим відблиском чубчик. Повів малесеньким дзьобом по пір’ї в крилах. А там у нього такий чудовий збіг кольорів. Спочатку червона смужка горить, далі чорні пір’їнки обведені яскраво-жовтою смужкою, ще й біленькі плями на жовтувато-оранжевому тлі (За Ю. Старостенком).
• Пояснити лексичне значення слова омелюх (невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням).
Колективне опрацювання теоретичного матеріалу на основі схеми
                 Суфікси -ев (-єв) та -ов утворюють відносні прикметники
 Суфікс  -ев Суфікс -єв Суфікс -ов
Уживається після:
 а) твердих приголосних (сливовий, казковий) б) шиплячих, якщо наголос припадає на закінчення (дощовий) Уживається після:
а) м’якого приголосного (квітневий, яблуневий) б) шиплячих, якщо наголос падає на суфікс (грушевий, овочевий) Уживається після н і т, які позначаються м'які і приголосні звуки (життєвий, насіннєвий)
Словниковий диктант (взаємоперевірка)
• Списати, замість крапок уставляючи потрібні букви. Виділити суфікси, пояснити їх уживання.
Березн..вий, вітр..вий, грош..вий, сутт..вий, овоч..вий, служб..вий, ді..вий, алюміні..вий, ситц..вий, святк..вий, дощ..вий, бой..вий, значеннєвий, нуль..вий, стиль..вий, край..вий, марш..вий, со..вий, дуб..вий, слив..вий, магні..вий, підсумк..вий, матч..вий, душ..вий, борщ..вий.
• За допомогою словника наголосів перевірити наголос у виділених прикметниках.
Ігрове завдання «Третє зайве»
• Проаналізувати написання прикметникових суфіксів у поданих рядах словосполучень. Виділити зайве. Свій вибір обґрунтувати.
1. Дуб..вий гай, коричн..ве пальто, лісник..ва хата.
2. Малин..ве варення, сталев..й трос, емал..вий казан.
3. Брат..ва ідея, франк..ві твори, стал..вий кран.
4. Крем..ве плаття, вишн..вий джем, метал..вий стіл.
5. Ондатр..ва шапка, батьк..ва порада, марганц..вий розчин.
Вибірково-розподільна робота на основі конструювання
• Від іменників І відміни утворити присвійні прикметники у формі чоловічого роду. Записати їх до відповідної колонки таблиці.
Суфікс -ин- (після приголосного) Суфікс -ін- (після голосного)
 
Галя, Марія, Маруся, Надія, тітка, Ольга, сестра, бабуся, Софія, дочка, Наталя.
• Записати імена ваших однокласників, що належать до І відміни. Утворити від них присвійні прикметники за допомогою суфікса -ин-(-ін-). Пояснити правопис.
Творче конструювання (за варіантами)
Варіант1
• Записати прикметники, утворені від поданих іменників за допомогою суфіксів -ов-, -ев-, -єв-. Пояснити правопис.
Вага, міст, дощ, метал, кришталь, тінь, поле, вишня, акація, гай, край.
• Визначити розряд прикметників за значенням. Скласти з 2—3 словами словосполучення.
Варіант 2
• Від іменників утворити присвійні прикметники. Записати їх у формах чоловічого, жіночого і середнього роду, поєднавши їх з опорними словами пояснити правопис.
Батько, Василь, Тарас, Андрій, сторож, Лукаш, сусід, коваль, Ігор, Гордій.
Навчальне редагування
• Зредагувати подані словосполучення. Пояснити суть допущених орфографічних помилок.
Дощевий черв’як, вишньовий джем, життьовий досвід, ключевий момент, кварцева лампа, плюшовий ведмідь, помаранчовий колір.
Лінгвістична гра «Веселі східці»
• Утворити від іменників прикметники за допомогою суфіксів -ичн-(-ічн-, -їчн-). Записати їх у відповідні клітинки. Фізіологія, катастрофа, епос, математика, проза, класика, академія
1 и й
2 и й
3 и й
4 и й
5 и й
6 и й
7 и й
          и й
• З’ясувати походження іменників іншомовного походження і, відповідно, утворених від них прикметників. Скористатись при потребі словником іншомовних слів.
Відповіді. 1. Епічний (грец.). 2. Фізичний (грец.). 3. Класичний (лат.). 4. Прозаїчний (лат.). 5. Академічний (лат.). 6. Математичний (грец.). 7. Фізіологічний (грец.). 8. Катастрофічний (грец.).
V. Самостійна робота на основі тексту
• Записати текст. Уставити пропущені літери в прикметниках і потрібні розділові знаки. Пояснити вживання прикметникових суфіксів. «Ті гуцул..с..кі гори, барвінк..вий край». Такі несподівані й поетично-барв..сті слова Юрія Федьковича. Благословенним і чарівним ува-жається той край де барвінок росте. А росте він у Карпатах Лісостепу Західному Поліссі, переважно у дуб..вих та дубово-граб..вих лісах. Та якщо до уваги взяти те що майже на всіх наших сіл..с..ких, й не тільки сіл..с..ких, квітниках стелиться цей вічнозелений чагарничок, то й цілу Україну можна назвати в буквальному розумінні — барвінк..вим краєм (З часопису).
• Визначити тип мовлення тексту. Дібрати заголовок.
• Назвати прикметники, які в тексті виконують роль епітетів.
VI. Підбиття підсумків уроку
VII. Домашнє завдання
1. Скласти словосполучення із прикметниками музичний і музикальний, використовуючи іменники вечір, голос, інструмент, слух, пальці. Пояснити лексичне значення цих прикметників.
2. Впр.391.ст.149

Усний твір – опис природи на основі особистих вражень у художньому стилі.

Мета:
• удосконалити мовленнєвомислительні вміння усвідомлювати тему йосновну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;
• розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналізхудожнього тексту з елементами опису, сприймати письмовий текст,розуміти його, створювати власні твори-описи природи в художньому стиліна основі особистих вражень.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Колективна робота з текстом
•         Прочитати текст. Звернути увагу на особливості опису природи. Визначити стиль і тип мовлення тексту. Аргументувати свою думку.
ВЕРЕСНЕВА ТИША
 Настояна на терпких травах, снується вереснева, лагідна тиша. Рання осінь уже починає прясти сріблясте павутиння, губить білі пасма на левадах.
Небесна блакить стає ніжно-шовковою, здіймається все вище й вище, і по ній вже пролітають ранніми ранками журавлині ключі.
Зацвітають квіти осені, уже запалали червоні кострища жоржин побіля хат, майорять розмаїттям по-дівочому соромливі айстри, палахкотить ніжним жаром пелюсток вогниста сальвія, ще квітують рожеві і пурпурові мальви на високих стеблах, виграючи своїми дзвіночками тихий реквієм літу.
У густій кроні кленів уже хтось бризнув ніжною позолотою, але вони ще не здаються осені, киплять зеленим соком. Задумливі берези вплітають у свої ніжні коси жовтогарячі кісники. Тільки сосни стоять зелені, тисячами, мільйонами голочок прошиваю чи небесний шовк, розливаючи терпкий запах живиці.
Вереснева благодать. Чудова пора зрілості. Ясна прозорість. Заколихана тиша. Услід за нею починається пора тихої зажури, пора бабиного літа (За І. Цюпою, 134 сл.).
Після текстові запитання:
1. Що особливо вразило вас в описові вересневої тиші?
2. Як ви розумієте виділені слова? Пояснити їхнє лексичне значення.
3. Назвати стильові ознаки поданого тексту.
4. Які художні засоби використав автор, описуючи красу осінньої природи?
Навести приклади цитатами з тексту.
5. Чим би ви могли доповнити поданий опис? Доповнити його.
ІV. Формування практичних навичок опису природи
•         Прочитати описи природи. Знайти ознаки, характерні для кожної пори року. Доповнити власними, яких, на вашу думку, бракує.
1. Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами весняні струмочки. Смолою пахнуть на бубнявілі бруньки.
Теплий вітер пробігає у верховітті. Скоро, скоро вдягнеться ліс у листя, зацвіте на узліссях черемха, защебечуть над струмками дзвінкоголосі соловейки... (За І. Соколовим-Микитовим). 2. Вечір видався казковим. На зоряному небі яскраво світив місяць. Скрізь лежав яскраво-білий сніг, що мерехтів від сяйва зі рок. Він здавався різнокольоровим: і білим, і фіолетовим, і рожевим, і золотистим. Мороз був тріскучий і колючий, але водночас приємний і радісний. Дерева — високі, стрункі, обліплені снігом — стіною стояли вздовж дороги... (З журналу). 3. Отже, усе прокинулося, ожило і почало розвиватися, набиратися нових сил. І під чистим небом, гарячим сонцем усе набирається нової, пишної, ароматної чарівності, бо мчить літо із своїм шаленим ритмом життя. Літо — це відпочинок, сонце, море... (З часопису).
•         З’ясувати лексичне значення незрозумілих слів. У разі потреби скористатися словником.
Творчі завдання
•         Дібрати епітети до ключових слів.
Дерева і кущі (багряні, жовто-зелені, мідно-червоні, червоно-гарячі, жовтогарячі, позолочені, казкові, прекрасні); небо (високе, чисте, блакитне, привітне); повітря (прохолодне, запашне, приємне).
•         Продовжити речення у формі порівнянь.
1. Дерева стоять, мов... . 2. Вода в озері, як... . 3. Сонце усміхається, наче... . 4. Повітря лине, ніби... .
•         Вставити пропущені слова, попередньо відновивши їх за контекстом.
У наше місто завітала ... осінь. Могутні дерева-велетні одяглись у ... вбрання. Не відстали від них і кущі в парках і скверах, тепер вони ... . Легенький вітерець зриває з дерев ... листя. Воно спокійно кружляє, опускається на землю і вкриває її ... килимом.
•         Використовуючи подану нижче пам’ятку, усно скласти твір-опис природи в художньому стилі на тему «Осінь у моєму місті».
V. Робота з пам’яткою
Колективне опрацювання пам’ятки
Як працювати над створенням власного твору
1. Добре подумай над темою майбутнього твору, визнач, який обсяг матеріалу він охоплює, не пиши зайвого.
2. Визнач основну думку свого твору й намагайся провести її через усю роботу.
3. Склади повний і чіткий план, дотримуйся його у процесі написання творчої роботи.
4. Тему розкривай глибоко і всебічно.
5. Дотримуйся послідовності у викладі думок.
6. Висловлюй своє ставлення до того, про що пишеш, роби власні висновки, узагальнення.
7. Дотримуйся пропорційності частин твору.
8. Пиши охайно, акуратно, грамотно, не забувай про абзаци.
9. Бажано, щоб до твору був дібраний епіграф.
VI. Узагальнення зробленого на уроці
VII. Домашнє завдання
Явити ситуацію, що вам з однокласниками випала нагода здійснити подорож до Карпат. Там ви мали змогу спостерігати за зимовою природою, яка вразила вас. Скласти твір-опис побаченої зимової природи в художньому стилі.
Перехід прикметників в іменники.
Мета:
• ознайомити учнів із способами творення прикметників;
• формувати вміння утворювати прикметники від різних частин мови всіма способами словотворення, правильно розбирати прикметник як частину мови;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу познайомити шестикласників з історією народного житла, його інтер’єром.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок з теми з елементами узагальнення знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Установчо-мотиваційний етап
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів
• Прослухати текст. Визначити його стиль.
Декоративно-художнє оздоблення хати було досить різноманітним у різних районах України. Так, якщо засоби зовнішнього оздоблення зрубних поліських жител обмежувалися частковою побілкою або обмазкою глиною, до того ж лише житлової частини хати, то у крайніх північно-західних районах зруб залишався небіленим або підбілювалася тільки частина стін навколо вікон. Декор зрубного карпатського житла відзначався багатством профільованого різьблення (глухого, площинного, наскрізного). Значним розмаїттям прийомів оздоблення характеризувалось каркасне та безкаркасне житло лісостепових та степових районів. Тут, окрім традиційної обмазки глиною та побілки, широкого вжитку набули підводка кольоровими глинами та декоративний поліхромний розпис. У прикарпатських зонах Поділля, Буковини, гірських районах Прикарпаття та Закарпаття застосовували прийоми художнього викладання — шалівку, шинелі, пікування (З енциклопедії народознавства).
• Дати відповіді на питання:
1. Як зовнішньо оздоблювали зрубні поліські житла?
2. Чим відзначався декор зрубного карпатського житла?
3. У яких районах широко використовували підводку кольоровими глинами та декоративний поліхромний розпис?
4. Про які прийоми художнього викладання у Прикарпатті та Закарпатті йде мова в тексті?
Морфемний розбір слів
• Розібрати за будовою прикметники. З’ясувати, якими способами вони утворені.
Декоративно-художнє, поліських, північно-західних, Прикарпатського, безкаркасне, лісостепових, степовий.
V. Виконання системи творчих вправ
Творче конструювання
• Утворити від поданих слів прикметники, визначити спосіб творення.
Зоря, місто, іскра, гордощі, ширина, зовнішність, сила, ліс.
Робота з таблицею
• Пояснення матеріалу за узагальнювальною таблицею «Способи творення прикметників».
Назва способу словотворення Приклади
Суфіксальний сонце - сонячний
Префіксальний красивий - прекрасний
Префіксально-суфіксальний будинок - надбудинковий
Складанням основ полезахисний - поле захищати
Перехід дієприкметників у прикметники поживніречовини, колючий
• Утворити від поданих слів прикметники. Пояснити їх правопис за допомогою правил.
Велика Лепетиха, Каховка, Нальчик, Балаклава, Гадяч, Париж, Волга.
Робота за варіантами
• Подані слова ввести у прості речення, ускладнені вставними словами, звертаннями, так, щоб в одному випадку це були іменники, в іншому — прикметники.
Варіант 1. Минуле, рівне, віджиле.
Варіант 2. Старий, майбутнє, лісничий.
Лексико-орфоепічна робота (в парах)
• Записати подані прикметники у три колонки: у першу — з наголосом на корені, у другу — з наголошеним суфіксом, у третю — з наголошеним закінченням. Визначити їх розряд за значенням. Перевірити себе за допомогою словника наголосів.
Будяковий, боковий, вербовий, бойовий, дубовий, кленовий, верховий, впливовий, віковий, шаховий, правовий, ожиновий, поштовий, смаковий, буковий, калиновий.
Коментоване письмо
• Записати текст під диктовку. Пояснити розстановку розділових знаків, вивчені орфограми. Виділені прикметники розібрати як частину мови за поданим алгоритмом.
Селянинова хата на всій території свого поширення являла собою наземну одноповерхову споруду. Винятком були гірські райони Карпат, придністровської зони Буковини та Поділля, де під житлом, розташованим на крутих схилах, улаштовували цокольний поверх (погріб, пивницю), який використовували для господарських потреб. Вирізнялися будинки вкрай зубожілого сільського населення деяких районів. Це були напівземлянки та землянки (З етнографічного довідника).
Алгоритм розбору прикметника як частини мови.
1. Виділити з контексту потрібне слово для розбору
2. Назвати частину мови, до якої належить слово (прикметник)
3. З'ясувати значення, яке позначає аналізований прикметник ⇒
Ознака предмета за розміром, кольором, формою Ознака за відношенням до предмета в просторі Ознака пердмета за приналежністю
4. Поставити прикметник  у початковій формі
5. Визначити постійні морфологічні ознаки, властиві прикметникові
група за значенням ⇒
якісний ⇒ відносний присвійний
ступінь порівняння ⇒ форма ⇒
вищий (проста чи складена) найвищий (проста чи складена) коротка повна
6. Назвати змінні морфологічні ознаки аналізованого прикметника ⇒
рід число відмінок
7. Указати на синтаксичну функцію
означення присудок
Ситуативна вправа
• Уявити себе в ролі вчителя народознавства. Підготувати розповідь про народне житло, використовуючи прикметники, які перейшли в розряд іменників.
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Впр.381.ст.146.
2. Зробити морфологічний розбір трьох прикметників (якісного, відносного, присвійного), ужитих у поданих реченнях. Селянинова хата на всій території свого поширення являла собою наземну одноповерхову споруду. Винятком були гірські райони Карпат, придністровської зони Буковини та Поділля, де під житлом, розташованим на крутих схилах, улаштовували цокольний поверх (погріб, пивницю), який використовували для господарських потреб.

Написання -не- з прикметниками

Мета:
• повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про префіксальний спосіб;
• сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати прикметники з вивченою орфограмою;
• розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до природи, шанобливе і чуйне ставлення до тваринного світу.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Генералізація знань шестикласників з теми (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати текст. З’ясувати тему й основу думку висловлювання. Виписати слова, що вживаються з часткою не. Визначити, до яких частин мови вони належать.
Впр.395.ст.150.
Пригадати правила вживання частки не з іменниками. Навести приклади.
III. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку.
Робота з підручником. Опрацювання матеріалу ст..150.(таблиця)
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру
Творчий диктант
До поданих слів дібрати з довідки прикметники-синоніми, утворені префіксальним способом за допомогою частки не. Пояснити написання.
Пасивний, бідний, загрозливий, безпрецедентний, простий, грубий, навіжений, короткий, збитковий, безмежний, поблажливий, безнадійний, зрадливий, наполегливий, пам’ятний, особливий, зомлілий.
Довідка: невгамовний, неактивний, невигідний, небезпечний, невеликий, невиправний, незабутній, небагатий, нечуваний, невірний, невибагливий, неввічливий, невимірний, незвичайний, невимогливий, невтомний, непритомний.
Дібрати синоніми до прикметника неакуратний з часткою не (неохайний, недбалий).
Визначити, в яких словах частка не виконує роль префікса, а в яких є частиною кореня.
Коментоване письмо
Списати, розкриваючи дужки. Пояснити свій вибір за допомогою правила.
(Не)високі дерева; ця дівчина (не)висока; його будинок (не)високий, а низький; (не)заможні громадяни; мій брат (не)заможній; (не)гідний учинок; (не)щасний випадок; (не)гайний результат; (не)досяжна мрія; (не)мічний дідусь; рішення (не)справедливе.
Вибірково-розподільний диктант (за варіантами)
Варіант 1
Не/безпечний; не/бідний; не/бувалий; не/вблаганний; не/вгамований; не/вдалий; не/вдачливий; не/великий, а малий; не/врожайний; не/втішний; не/веселий, а сумний; не/гайний; не/гарячий, а холодний; не/дбалий.
Варіант 2
Не/добрий, а злий; не/доброзичливий; не/приязний; не/зугарний; не/квапний; не/істотний; не/нависний; не/поетичний; не/популярний; не/рідний, а чужий; не/сильний, а повільний.
Прочитати. З’ясувати, в яких прикметниках частка не входить до складу префікса недо-.
Недозрілий, недобросовісний, недовговічний, недоречний, недорогий, недорослий, недосконалий, недостатній, недосяжний.
Дослідження-відновлення
Відновити фразеологічні звороти, уставивши з довідки потрібні за змістом прикметники з часткою не.
1) … на розум.
2) … проби.
3) Хома … .
4) Глянути … оком.
5) … голосом.
6) Побила лиха та … година.
7) … сила поплутала.
Довідка: не/високої, не/людським, не/багатий, не/чиста, не/вірний, не/добрим, не/щаслива.
Пояснити значення відновлених фразеологізмів. Два-три звороти ввести у самостійно складені речення.
Матеріал для вчителя. Небагатий на розум — нетямущий; невисокої проби — недосконале; Хома невірний — людина, що сумнівається; глянути недобрим оком — наврочити; нелюдським голосом — дуже голосно; побила лиха та нещаслива година — кого-небудь спіткало нещастя, горе; нечиста сила поплутала — трапилось щось необдумане, помилкове.
Ігрове завдання. Вікторина
1. Той, якого не можна перемогти, перебороти.
2. Той, який заслуговує на осуд, викликає заперечення чого-небудь.
6. Той, який не може довго всидіти на одному місці.
3. Той, якого не можна побачити.
4. Той, без якого не можна обійтися.
5. Той, який не міняє свого положення.
7. Який не має відхилень від чого-небудь.
Ключ. 1. Нездоланний. 2. Негативний. 3. Незримий. 4. Необхідний. 5. Непорушний. 6. Непосидючий. 7. Неухильний.
V. Виконання тестових завдань для взаємоперевірки
Подумати й вибрати правильні варіанти відповідей
1. У прикметників частка не пишеться окремо, якщо:
а) без частки не слово не вживається;
б) є протиставлення;
в) прикметник виступає в ролі присудка;
г) слово можна замінити синонімом без частки не.
2. У якому реченні частка не з прикметником пишеться разом?
а) Щастя Грицькове було не/велике.
б) Аж тепер тільки почув він своє горе, і не/щаслива пригода стала ясно перед очима.
в) Коли ніч стемніла, долина наповнилась не/звичними голосами.
г) На уроках я став не/уважний.
3. У якому слові частка не входить до складу префікса недо-?
а) Недоступний;
б) недобросовісний;
в) недотепний;
г) недомовний.
4. Назвати слово, в якому частка не входить до складу кореня.
а) Нещадний;
б) неуспішний;
в) нетутешній;
г) нечемний.
5. З’ясувати, в якому слові частка не виконує роль префікса.
а) Нещасний;
б) неясний;
в) нетямний;
г) нетривкий.
6. Визначити, в якому ряді слів прикметники з часткою не пишуться окремо.
а) Не/полярний, не/постійний, не/правдивий;
б) не/порядний, не/озорий, не/однаковий;
в) не/старий, а молодий; не/радий, а сумний; вітер не/помірний;
г) не/правильний, не/обхідний, не/міцний.
Варіанти правильних відповідей: 1) б, в. 2) б, в. 3) г. 4) а. 5) б. 6) в.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Впр.397, ст..151.
2. Скласти усне повідомлення в науково-популярному стилі на тему «Правопис частки не з іменниками і прикметниками».

Написання -н- і -нн- у прикметниках

Мета:
• повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про суфіксальний спосіб;
• сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з -ні -нн- та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загально-пізнавальні вміння правильно писати прикметники з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розширенню світогляду шестикласників.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників з теми
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати. Визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Довести, що текст належить до художнього стилю.
НА ПІВНОЧІ
Височе..ий місяць блищав, наче золотий диск. Зорі блідли од місячного сяйва. Унизу, як величезне біле покривало, простяглася північ..а пустиня — нескінче..а тундра.
Б’ючи перед..ім копитом об землю, олень розгрібав сніг. Потім товстими, наче гумовими, губами тулився до землі. Так олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч.
Стадо північ..их оленів повільно йшло тундрою. Тут були старі олені, що мали великі гіллясті роги, були самиці з красивими телятами, хутро яких виблискувало в місяч..ому сяйві, наче оксамит; були рухливі молоді олені — уже не телята, але ще й не дорослі.
Попереду йшов старий олень. Молодий олень випередив його. Щоб зігрітися, він то біг підтюпцем, то бив ногами об сніг, добуваючи мох. Тишу ра..ьої тундри порушував лише рух оленів. Стадо було спокій..е. Тільки старий олень-водій час од часу обережно оглядався. Та нічого, крім синіх іскор місяч..ого сяйва на снігу, він не бачив (За М.Трублаїні).
На матеріалі прикметників із пропущеними літерами (-н- або -нн-) скласти словниковий диктант. Пояснити вживання -н- і -нн- у прикметниках. Свої міркування звірити з теоретичним матеріалом підручника.
Написання -н- і -нн- у прикметниках. Робота з підручником ст.152.
-нн-
1) У прикметниках, утворених від іменників з основою на н: стіна ^ стінний;
2) у наголошених суфіксах прикметників, що позначають збільшену міру якості: страшенний, здоровенний;
3) у прикметниках священний, огненний, благословенний, блаженний
-н-
У прикметниках із суфіксами -ин-, -ін-, -ан- (-ян-), -ен-: буквений, дерев’яний
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру
Творче конструювання
Від поданих слів утворити прикметники. Виділити суфікси. Пояснити правопис.
Сезон, камінь, глина, пружина, вина, малина, картина, дерево, буква, вогонь, ранок, зміна, письмо, страх, лимон, вікно.
Три-чотири прикметники ввести у словосполучення. Виділити головне і залежне слова.
Від іменниково-прийменникових форм утворити за зразком прикметники. Пояснити їх правопис.
Зразок. Без закону — беззаконний.
Без імені, без сну, без жалю, без кінця, без сліду, без упину.
Розібрати за будовою утворені прикметники.
Дослідження-зіставлення
До прикметників дібрати синоніми з довідки. Пояснити вживання подвоєних приголосних (або його відсутність).
Справедливий, невинуватий, великий, потухлий, безмежний, цілий, надзвичайний, яровий, невимовний, молодий, наспівний, інтенсивний, легковажний.
Довідка: зако(н, нн)ий, безви(н, нн)ий, здорове(н, нн)ий, нескін-че(н, нн)ий, незрівня(н, нн)ий, несказа(н, нн)ий, пісе(н, нн)ий, нап-руже(н, нн)ий, тьмя(н, нн)ий, неподіль(н, нн)ий, весня(н, нн)ий, віт-ря(н, нн)ий, ю(н, нн)ий.
З’ясувати, в якому значенні (прямому чи переносному) ужито прикметники у словосполученнях вітряний день і вітряний характер.
Словниковий розподільний диктант
Записати прикметники під диктовку у дві колонки:
1) ті, в яких подвоєння не відбувається;
2) ті, в яких подвоєння відбувається.
 Полотняний, розумний, глиняний, непримиренний, лляний, голубиний, здоровенний, невблаганний, священний, денний, лебединий, шалений, телефонний, старовинний, блаженний, окаянний, вогняний, огненний, рахманний, недоторканний.
V. Визначення рівня сформованості орфографічних умінь і навичок з теми
Навчальний диктант
Записати текст під диктовку. Виділити слова з орфограмою «Правопис -н- і -нн- у прикметниках», пояснити їх правопис.
Уже давно люди на острові відчували голод. Довгої полярної ночі їм не вистачало харчів.
З великою радістю ждали вони сонця. Хто тільки міг, вийшов на високий горб над берегом моря зустрічати вогняну кулю.
Уже зовсім розвиднілось. Навколо туманного острова лежало скуте кригою море. Далеко на південному обрії чорніла смужка великого суходолу.
Ніхто з тих ескімосів ніколи не був на великому суходолі. Серединою протоки між островом і великим берегом постійна течія літом і взимку з шаленою швидкістю проносила кригу. Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (За М. Трублаїні, 86 сл.).
Пояснити лексичне значення слів ескімос, суходіл. (Ескімоси — народність, що живе в Гренландії, на полярному узбережжі Північної Америки і в північно-східній частині Азії. Суходіл — материк, суша, земля).
Зробити синтаксичний розбір першого речення.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Впр.406.ст.153.
2.Складіть і запишіть опис (5 -7 речень) про навколишній світ так, щоб здивувати слухачів. Використайте  прикметники із суфіксами –енн-, - анн-, (-янн-)для підкреслення збільшеної ознаки.

Написання складних прикметників разом і через дефіс

Мета:
• повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про складання основ;
• сприяти зміцненню навичок правопису складних прикметників разом і через дефіс та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати складні прикметники з вивченою орфограмою, знаходити й виправляти помилки у правописі складних прикметників;
• розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розширенню наукового світогляду шестикласників.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
III. Генералізація знань шестикласників з теми (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати мовчки текст. Визначити, що означає заголовок: тему чи основну думку. З’ясувати стилістичну належність висловлювання.
НАВІЩО ПОТРІБНІ ЗНАННЯ ПРО РЕЧОВИНИ?
Складна газоподібна речовина метан є основною речовиною природного газу, що використовується у газових плитах. Унаслідок його згоряння утворюються вода і вуглекислий газ та виділяється велика кількість тепла. Варто пам’ятати, що метан утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші. Тому треба добре закривати газові крани, стежити, щоб не згасало полум’я раніше, ніж буде закритий кран, тримати кватирку на кухні відчиненою.
У побуті ми використовуємо пакети, кришки, посуд, виготовлені з пластмас. Вони легкі й міцні, дешеві й довговічні. Проте мають небажану властивість — деформуються під час нагрівання. Знаючи це, можна запобігти псуванню таких виробів.
Наведені приклади свідчать про те, наскільки важливо знати властивості речовин, щоб успішно користуватися ними (З підручника).
Визначити морфемну будову виділених прикметників. Чи можна вважати їх складними? Свою думку довести.
Лінгвістична діагностика
Пригадати правила правопису складних іменників. Виписати складні прикметники.
Гала-концерт, газетно-журнальний, листоноша, лінгвіст-практик, плодово-ягідний, пішохід, художник-скульптор, хліборізка, тепло-чорний, театр-студія, тележурнал, світло-коричневий, чорногуз, самохід, Лисичка-Сестричка, автомотогурток, легкоатлетичний.
Сформулювати правила вживання дефіса в прикметниках. Свої висновки звірити з поданим теоретичним матеріалом.
Написання складних прикметників
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру. Робота з підручником ст..154.(таблиця).
Лінгвістична розминка
Клас ділиться на кілька команд, кожна з яких протягом однієї хвилини має скласти й записати складні прикметники з першою частиною науково- (або художньо-). Кожне правильно назване слово оцінюється 1 балом. Перемагає та команда, яка набере найбільшу кількість балів. Матеріал для вчителя
1. Науково-допоміжний, науково-дослідний, науково-експериментальний, науково-інформаційний, науково-історичний, науково-критичний, науково-методичний, науково-організаційний, науково-освітній, науково-педагогічний, науково-пізнавальний, науково-політичний, науково-популярний, науково-практичний, науково-публіцистичний, науково-теоретичний, науково-фантастичний, науково-художній.
2. Художньо-декоративний, художньо-документальний, художньо-естетичний, художньо-історичний, художньо-композиційний, художньо-літературний, художньо-поетичний, художньо-практичний, художньо-публіцистичний, художньо-театральний.
Дослідження-конструювання
Утворити складні прикметники, записавши їх у дві колонки:
1) ті, що пишуться разом;
2) через дефіс. Пояснити правопис. Народний і визвольний, народне господарство, народний і державний, народна розмова, народний обряд, народний і масовий, народознавство, народний і міфологічний.
Визначити спосіб творення складних прикметників.
Виконання впр.412ст.156.
Навести приклади складних прикметників, що складаються з трьох і більше коренів. Пояснити їх правопис. Наприклад: червоно-зелено-білий, округлояйцеподібний
Творчий диктант
Записати слова за алфавітом, знявши риску. Пояснити правопис. Виділити прикметники, що пишуться окремо. Свій вибір обґрунтувати.
Абстрактно/конкретний, абсолютно/чистий, багато/віковий, багряно/ синій, березово/сосновий, вершково/шоколадний, взаємно/корисний, вибухо/небезпечний, десяти/поверховий, економіко/правовий, естрадно/цирковий, загально/відомий, книго/друкарський, криво/ногий, курортно/санаторний, лісо/степний, широко/листий, художньо/поетичний, соціально/активний, світло/брунатний.
Матерал для вчителя. Абсолютно чистий, взаємно корисний, соціально активний.
Виділити прикметники, утворені від словосполучення «іменник + прикметник». Зробити їх словотворчий аналіз
Творче конструювання
Утворити словосполучення «прикметник + іменник». Пояснити правопис складних прикметників.
(Багряний цвіт) листок, (гострий бік) каміння, (срібна вода) Дніпро, (Давня Русь) література, (приємний, святковий) подія, (шість пелюсток) квітка, (брунатний, сизий) вода, (легка атлетика) крос, (яскраве, синє) небо, (рожевий, бузковий) дим.
Навчальне аудіювання
Виписати складні прикметники з речень, сприйнятих на слух. Пояснити їх правопис.
1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків (А. Дімаров).
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів (М. Магера).
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу (Б. Антоненко-Давидович).
Виконання впр.413ст.156.
Дослідження-відновлення
Відновити складні прикметники, що означають проміжні сторони світу, а також інші географічні назви. Пояснити їх правопис.
Південь, схід; південь, захід; Західна Європа; північ, захід; Середня Азія; Східна Україна; південь, схід; Західна Україна.
Дослідити, чому складний прикметник південно-східний пишеться через дефіс, а південноукраїнський — разом. Свою думку обґрунтувати за допомогою правила.
Пояснити вживання великої і малої літери у словосполученнях Південно-Східна Азія і північно-східний вітер. Навести власні приклади.
Навчальне редагування
Прочитати подані прикметники. З’ясувати суть допущених орфографічних помилок. Записати зредаговані слова.
Українопольський, суспільнокорисний, гірко-кислосолодкий, синю-ваточервоний, сліпо-глухонімий, хитро-мудрий, індивідуальнобригад-ний, фельд-єгельський, транс-атлантичний, пруськоавстрійський.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
1. Уявити ситуацію, що вам довелося переїхати до іншого міста і продовжувати навчання в новому класному колективі. Скласти розповідь на тему «Традиції мого класу», використовуючи складні прикметники.
2. Впр.416 ст.157.

Особливості побудови роздуму. Усний вибірковий переказ тексту наукового стилю з елементами роздуму. Контрольне аудіювання.

Мета:
• удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;
• розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму, сприймати письмовий текст, розуміти його, докладно відтворювати зміст прочитаного тексту та виконувати творчі завдання до нього.
• здійснити перевірку здатності учнів сприймати незнайомий текст наукового стилю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо.
Форма проведення тематичного оцінювання: виконання завдань тестового характеру.
• Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок; урок оцінювання навчальних досягнень учнів.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення шестикласників з темою, метою й завданнями уроку
III. Колективна робота з текстами-зразками
Творче спостереження з елементами аналізу
• Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. Якого типу і стилю мовлення цей текст?
Житла в Україні споруджували найрізноманітніші.
Січовики жили в куренях. Так називалася казарма, де мешкали члени одного військового угруповання. Це була курна хата без димаря. Старі запорожці, що відійшли від військових справ, оселялися в бурдюгах. Це були глиняні хатинки. Вони ніколи не зачинялися й завжди були готові прийняти гостей.
Та символом України стала біла хата. Чепурними боками пишалася вона серед зелених вишневих садочків. Внутрішній кут такої хати з одного боку від вхідних дверей займала жариста піч. По діагоналі від печі влаштовували покуть. Тут розміщувалась божниця, на поличці стояли образи. Їх прикрашали вишиваними рушниками.
Уздовж бічної стіни під іконами ставили стіл. Біля столу розміщували довгу дерев’яну лаву. Збоку від стола стояла скриня. Між піччю та бічною стіною будувався дерев’яний настил на стовпчиках. Це був піл.
У протилежному від печі кутку, часто біля дверей або над ними, розміщувався мисник. Це були полиці чи невелика шафка для посуду.
Привабливий вигляд оселі відбивався на характерах членів родини, на їх стосунках. (З журналу).
• Дати відповіді на запитання:
1. Які житла були в Україні?
2. Хто жив у курних хатах? Чому вони так називалися?
3. Де поселялися старі запорожці?
4. Що називають символом України? Чому?
5. Як можна охарактеризувати жаристу піч?
6. Які речі були обов’язковими в українській хаті?
7. Для чого оселя повинна бути привабливою?
8. Чи доводилося вам бачити справжню українську оселю? Розпитайте батьків, можливо вони виросли в ній. Якою вона була?
• Скласти план (самостійно). Записати його.
• Прочитати текст ще раз. Спираючись на відповіді до запитань та план, детально переказати текст (усно).
Творче спостереження з елементами аналізу.
V. Узагальнення зробленого на уроці
VI. Домашнє завдання
Оформити письмово докладний переказ художнього тексту-роздуму, роботу над яким розпочато на уроці.  

Мотивація навчальної діяльності учнів. Ознайомлення й критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового характеру.
ІV. Проведення контрольного аудіювання тексту-розповіді наукового стилю
Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця
ТРАДИЦІЙНИЙ ОДЯГ
Формування українського народного одягу — цього яскравого й самобутнього культурного явища — відбувалося протягом багатьох століть. Ще за часів Київської Русі значного розвитку набули ткацтво та різноманітні ремесла, які мають безпосереднє відношення до створення одягу. Відтоді кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості костюма являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, його соціальної структури, естетичних поглядів та уявлень тощо.
Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є декоративна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва матеріалів для одягу, створення його різноманітних форм, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров’я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні та декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця ХІХ ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння й об’єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс убрання.
Основні елементи українського народного одягу мають давньо-слов’янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі. Це домоткані тунікоподібні сорочки, поясний одяг у вигляді прямокутної орнаментованої смуги тканини, вузькі полотняні чоловічі порти, рушникоподібне жіноче головне вбрання, плетені й ткані пояси та ін.
В українському традиційному вбранні кінця ХІХ — початку ХХ ст. поряд із збереженням давніх місцевих ознак простежуються й пізніші нашарування, пов’язані насамперед з історичною долею різних земель України. Так, одяг населення Правобережжя зазнав помітного впливу польсько-литовської, Лівобережжя — російської культури. Велике значення мало й те, що через Україну йшло інтенсивне та постійне торговельне й культурне спілкування країн Сходу та Заходу. Виникнення Запорозької Січі, специфічні політичні умови, в яких опинилася Україна в ХVІ—ХVІІІ ст., взаємні контакти з сусідніми народами — усе це зумовило своєрідність формування української національної культури, і зокрема культури вбрання. Стильові особливості західноєвропейського ренесансу та з часом бароко проникають у художній світ України, отримуючи місцеву інтерпретацію в одязі. Завдяки своїм самобутнім рисам традиційний костюм українців був певною позначкою належності людини до тієї чи іншої верстви суспільства, мав досить широку й складну семантику, символізуючи, крім етнічних, регіональних чи соціальних ознак, вік і стать людини, її сімейний стан тощо.
Найстійкішим щодо збереження традицій був одяг сільського населення. Багато його різновидів широко побутували до початку ХХ ст.
За способом виготовлення одяг українців, як і інших народів, розподіляється на шитий і нешитий. Останній, давніший, виготовляється з одного або декількох шматків матеріалу, огортає стан. Драпірується в різні способи, утримується на тілі за допомогою зав’язок, булавок, поясів. Деталі шитого одягу скріплюються швами. Він може бути глухий або розпашний, різний за кроєм. За розташуванням на стані людини одяг в основному розподіляється на натільний, нагрудний та стегновий (поясний). Одяг також буває верхній та нижній. Останній розподіл залежить від кліматичних та сезонних особливостей, а також від традицій носити певний набір одягу в хаті чи на вулиці, у будень чи на свята тощо (З ілюстративного етнографічного довідника, 497 сл.).
Виконання завдань тестового характеру за змістом тексту
1. Протягом якого часу відбувалося формування українського народного одягу?
а) Кількох десятиліть;
б) кількох століть;
в) багатьох століть;
г) двох століть.
2. Що є одним із найважливіших джерел вивчення етнічної історії?
а) Особливості побуту;
б) археологічні розкопки;
в) особливості літературної спадщини;
г) особливості костюма.
3. Що є загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу?
а) Декоративна мальовничість;
б) колір;
в) різноманітність декору;
г) різноманітність фасону.
4. До кінця якого століття традиційний український костюм зберігав давні локальні особливості?
а) XVII;
б) XVIII;
в) XIX;
г) XX.
5. Яке походження мають основні елементи українського народного одягу?
а) Давньотрипільське;
б) давньослов’янське;
в) давньотюркське;
г) давньогрецьке.
6. Впливу яких сусідніх держав зазнав одяг населення Правобережжя?
а) Польсько-литовської держави;
б) Молдавсько-румунської держави;
в) Польсько-вірменської держави;
г) Росії.
7. Яке військове поселення значно вплинуло на культуру вбрання?
а) Спартанське поселення;
б) загони Махна;
в) Олешківська Січ;
г) Запорозька Січ.
8. Які західноєвропейські напрями в стилі одягу проникають у художній світ України?
а) Декаданс і футуризм;
б) ренесанс і бароко;
в) модернізм і постмодернізм;
г) готика.
9. Одяг людини символізував:
а) релігійні вподобання;
б) ремесло;
в) статус у суспільстві;
г) індивідуальний смак.
10. Одяг якої верстви населення не зазнав змін?
а) Сільського населення;
б) інтелігенції;
в) панів;
г) духовенства.
11. На які види щодо розташування на людині розподіляється одяг?
а) Глухий, розпашний;
б) натільний, нагрудний;
в) верхній, нижній;
г) шитий, нешитий.
12. Визначити, які стильові особливості характерні для цього тексту:
а) уживання слів у переносному значенні;
б) художня образність;
в) офіційність, точність;
г) емоційність, невимушеність, достовірність.
Номер завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Правильна відповідь в г а в б а г б в а б г
V. Організований збір зошитів для контрольних робіт
VI. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань
VII. Домашнє завдання.
 Розібрати три прикметники як частину мови.

Написання прізвищ прикметникової форми

Мета:
• з’ясувати особливості творення українських прізвищ прикметникового типу;
• сприяти зміцненню навичок правопису прізвищ такого типу та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння правильно відмінювати жіночі й чоловічі прізвища прикметникового типу; розвивати творчі вміння утворювати ці прізвища за допомогою різних прикметникових суфіксів;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розширенню знань шестикласників про виникнення, побутування, значення й написання найбільш поширених українських прізвищ.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку й робота з ним
Прізвище — мелодія віків, у котру вплелися перекази й легенди, розповіді й казки про добрих чарівників.
А. Коваль
III. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру
Творче дослідження
 Прочитати текст. Визначити його основну думку. З’ясувати стилістичну належність висловлювання.
Оскільки назви населених пунктів (особливо сіл) повторюються, а до того ж мають по кілька близьких варіантів найменування, установити точно, від назви якого саме населеного пункту утворене прізвище, буває важко, а то й неможливо: Заболотний — село Заболоть у Волинській і Житомирській областях, Заболото у Волинській і Львівській, За-болоття у Волинській, Закарпатській, Львівській, Рівненській, Чернігівській областях.
Завадський — від Завада, Завадів, Завадівка. Цих назв населених пунктів є в Україні — 23, у Польщі, Словаччині (походять від слова завада — перешкода на дорозі).
Прізвище Коцюбинський могло походити від назв сіл Коцюбинці й Коцюбинчики; Вербицький — від назв сіл Верба, Верби, Вербичі. Отже, установити щось точно без додаткових відомостей про конкретну родину важко, навіть якщо це прізвище Варшавський або Білостоцький, бо, крім загальновідомих міст з такими назвами, існують ще села й хутори в Польщі та в Україні (А. Коваль).
Дослідити походження вашого прізвища. Воно походить: а) від імені; б) від географічної назви; в) від роду діяльності (назви професії); г) від назви предмета, ознаки, явища та ін.
Провідміняти власне прізвище.
Розподільна робота
Розподілити прізвища учнів вашого класу на дві групи:
1) прізвища іменникового типу;
2) прізвища прикметникового типу. Окремо виписати прізвища іншомовного походження.
Коментар учителя. Українські прізвища відзначаються великою різноманітністю як щодо джерел виникнення, так і щодо граматичної будови. Прізвища належать до розряду іменників, але за походженням, будовою та особливостями відмінювання їх ділять на дві групи: прізвища прикметникового типу та прізвища іменникового типу.
З’ясувати, які прізвища із виписаних не змінюються за відмінками. Пояснити чому.
Робота з підручником .Опрацювання матеріалу з таблиці ст..158.
Вибірково-розподільний диктант
Збанацький, Ільїн, Бідний, Швидкий, Білоцерківський, Сиволозь-кий, Лесів, Яцків, Нижній, Молод, Іванишин, Дячишин, Кузьмин, Добровольський, Бєлий, Крайній, Грицьків, Куций, Чорнявий, Римський.
Утворити від поданих чоловічих прізвищ жіночі. Дослідити, в яких варіантах форми чоловічого й жіночого прізвищ збігаються.
Провідміняти словосполучення цікава хімія і Марія Швидка. Виділити закінчення.
Вибірковий диктант
Виписати прізвища прикметникового типу відомих українських письменників. Доповнити ряд прізвищ відомих вам людей.
Іван Нечуй-Левицький, Тарас Шевченко, Костянтина Галицька, Павло Тичина, Микола Вінграновський, Григір Тютюнник, Богдан-Ігор Анто-нич, Євген Гуцало, Антін Лотоцький, Олена Пчілка, Оксана Сенатович, Василь Симоненко, Леонід Глібов, Михайло Коцюбинський, Олександр Олесь, Панас Мирний.
До виділених прізвищ додати імена по батькові. Поставити ці сполучення в родовому, давальному й місцевому відмінках.
Яка відмінність між такими поняттями, як прізвисько й псевдонім?(Прізвисько — найменування людини, яке вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, звичок; псевдонім — вигадане ім’я, прізвище, яким користується письменник, журналіст, актор замість власного прізвища.) Які прізвища серед зазначених у завданні є псевдонімами?
Аналіз мовних явищ на основі тексту
Прочитати вголос текст. Усно переказати висловлювання, давши відповідь на питання Яка причина появи подвійних прізвищ?
У часи Катерини ІІ за великі заслуги перед державою до основного прізвища такої людини додавали найменування, яке нагадувало про ці заслуги (найчастіше це були воєнні заслуги). Так, Суворову за перемогу під Римником було присвоєно звання Римникського, в офіційних паперах писалося Суворов-Римникський. У ХУЛІ ст. таким способом були утворені такі подвійні найменування: Рум’янцев-Задунайський, Долго-рукий-Кримський, Потьомкін-Таврійськ«й, Муравйов-Амурський та ін. У Кутузова виявилося аж три прізвища: Голенищев (предок — Василь Голенище), Кутузов (давній засновник роду — Кутуза), Смоленський (за боротьбу з Наполеоном він дістав почесний титул князя Смоленського) (А. Коваль).
Виписати подвійні прізвища, ужиті в тексті. Пояснити походження першої і другої частин цих прізвищ.
Навести власні приклади подвійних прізвищ відомих вам людей.
Виділене прізвище провідміняти. Виділити закінчення.
Творче конструювання
Від поданих слів утворити прізвища прикметникового типу. За допомогою суфіксів -ов(-ев, -єв), -ськ-(-цьк-).
1) Агафон, Андрій, Роман, Володимир, Гурій, Дмитро, Ярмолай, Ігна-тій, Карпо, Клим, Корній, Лавро, Леон, Назар.
2) Острів, доля, чайка, Китайгород, Завада, Новгород, коваль, Миргород, груша, шанс, глина, качур.
3) Білий,чорнявий,рудий.
До трьох-чотирьох прізвищ додати чоловічі й жіночі імена. Провідміняти їх. Наприклад: Сергій Доляновський — Надія Доляновська.
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
1. Виписати п’ять чоловічих і п’ять жіночих прізвищ прикметникового типу. По одному з кожної групи провідміняти. Виділити закінчення.
2. Впр.423 ст.158

Контрольна робота № 5 з розділу «Прикметник як частина мови» (тестові завдання). 

Мета:
• оцінити рівень навчальних досягнень шестикласників з розділу «Прикметник як частина мови»;
• з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовної теорії;
 Форма проведення тематичного оцінювання: виконання завдань тестового характеру.
• Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку
III. Підготовча робота
Мотивація навчальної діяльності учнів. Ознайомлення й критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового характеру. Поділ учнів класу за варіантами.
IV. Виконання завдань тестового характеру за варіантами
Варіант 1
1. Знайти правильне твердження:
а) прикметники змінюються за родами і числами;
б) прикметники змінюються за родами, відмінками і числами;
в) прикметники змінюються за відмінками і числами;
г) прикметники змінюються за групами, відмінками і родами.
2. Не можуть утворювати ступені порівняння:
а) якісні прикметники;
б) відносні;
в) присвійні;
г) відносні і присвійні.
3. Знайти рядок прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.
а) На ріднім, на давньому, на яснолицьому;
б) життьовий, тіньовий, замшевий;
в) помаранчевий, ясеновий, дощовий;
г) кварцевий, гайєвий, почуттєвий.
4. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників смачний, великий.
5. Утворити від слів дорога, мова прикметники всіма можливими способами. Розібрати новоутворені слова за будовою.
6. Увести в речення слово молоді так, щоб в одному воно було іменником, а в другому — прикметником.
7. Зробити морфологічний розбір виділеного прикметника у реченні Широченний простір дніпровської повені розкривається перед очима (В. Собко).
Варіант 2
1. Знайти правильне твердження:
а) відносними називаються прикметники, які виражають ознаку, що виявляється в більшій чи меншій мірі;
б) відносними називаються прикметники, що виражають належність предмета людині;
в) відносними називаються прикметники, що виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи меншій мірі;
г) відносними називаються прикметники, що виражають ознаку безпосередньо.
2. До м’якої групи належать прикметники, які:
а) закінчуються на м’який знак;
б) закінчуються на пом’якшений приголосний;
в) у кінці основи мають м’який приголосний;
г) у кінці основи мають твердий приголосний.
3. Знайти рядки прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.
а) Палацевий, яблуновий, вишневий;
б) на давнім, плюшевий, бойовий;
в) аличовий, взірцьовий, радієвий;
г) лицьовий, миттєвий, маршовий.
4. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників гарний, низький.
5. Утворити від слів пісня, сніг прикметники всіма можливими способами. Розібрати новоутворені слова за будовою.
6. Увести в речення слово худорлявий так, щоб в одному реченні воно було іменником, а в другому — прикметником.
7. Зробити морфологічний розбір виділеного прикметника в реченні І ліс, і моріжок мені здавались чарівними.
Оцінювання тестових завдань: 1—3 — по 1 балу, 4 — 2 бали, 5 — 3 бали, 6 — 2 бали, 7 — 2 бали.
V. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт
VI. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань
VII. Домашнє завдання
Виписати з твору художньої літератури опис природи.