Тест «Прийменник, правопис прийменників»

1.Прийменник – це
а) змінна самостійна частина мови;
б) незмінна самостійна частина мови;
в) незмінна службова частина мови.
Дібрати й записати словосполучення з прийменником (напр.: йти до школи; готуватися до поїздки).

2. Похідними є прийменники,
а) спосіб творення яких визначити неможливо;
б) утворенні способом складання або переходу з інших частин мови;
в) утворені префіксальним або суфіксальним способами.
Скласти (пригадати) й записати речення з похідним прийменником (напр.: Моя душа, немов черешня, понад снігами зацвіла (Д. Павличко).

3. Через дефіс пишуться похідні прийменники,
а) утворені від прислівників, іменників та прийменників (по/над, на/перед);
б) утворені від прислівників та іменників з непохідними прийменниками (під/час, з/метою);
в) утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників (з/під, із /за).
Скласти (пригадати) й записати речення з прийменником, що пишеться через дефіс.

4. Самостійно прийменник членом речення
а) не буває;
б) є завжди;
в)може бути – залежно від своєї ролі в реченні.
Зробити синтаксичний розбір речення.
Душа якогось первісного предка, можливо, нас з-за брили спогляда (Ліна Костенко).

5. Завжди з прийменником вживається 
а) родовий відмінок;
б) називний відмінок;
в) місцевий відмінок.
Скласти (пригадати) речення з прийменником, з’ясувати, з формою якого відмінка цей прийменник вжито (напр.: Не дивись на березу (Зн. в.) плакучу, на березі (М. в.) журливеє віття (Леся Українка).

6. Однозвучними з іменником є прийменники
а) край, кінець, коло, круг;
б) близько, мимо, осторонь;
в) поруч, позад, поверх.
Скласти (пригадати) й записати два речення з омонімами: край (прийменник) і край (іменник) (напр.: Край берега у затишку прив’язані човни (Л. Глібов). Де рідний край, там під вербою рай (Нар. творч.).